- Загальні відомості Першими представниками ціхлових, які використовуються в акваріумний культурі,...
- ареал проживання
- Види американських цихлид
- Акар
- Апістограми
- Геофагуси
- дискуси
- северум
- скалярии
- ціхлазоми
- Наннакари
- Догляд та утримання
- сумісність
- Годування американських цихлид
- Розмноження та розведення
Загальні відомості
Першими представниками ціхлових, які використовуються в акваріумний культурі, стали деякі види Південноамериканських цихлид. До теперішнього часу описано більше 50 пологів американських цихлид, які включають в себе дві великі територіальні групи - живуть у Південній і Центральній Америці. В акваріумах небажано містити разом представників цих груп, оскільки вони суттєво відрізняються поведінковими особливостями і віддають перевагу різним умови, незважаючи на загальне географічне походження.
Багато представників американських цихлид досягають досить великих розмірів (до 35 см), тому таким рибкам знадобиться просторий акваріум. Більшість видів дуже гарні і володіють високим інтелектом.
Зовнішній вигляд
Зовнішній вигляд американських цихлид вкрай різноманітний і залежить від умов проживання рибок. Наприклад, скалярии і дискуси мають уплощенную форму тіла, що дозволяє плавати в густих заростях водоростей. Скалярии зі своїми розлогими плавниками нагадують трикутник, а ось тіло у дискус майже ідеально кругле. Зовсім інша справа у активних хижаків, таких як Акар або астронотуси. Тіло у них щільне, з загостреним переднім краєм і великим ротом, що дозволяє їм заковтувати здобич.
Форма тіла американських цихлид дуже різноманітна
Серед американських цихлид можна знайти рибок практично будь-якого розміру: це і карликові цихліди (апістограмми), рибки середніх розмірів (хроміс-красень) і гіганти (астронотуси, манагуанскіе ціхлазоми).
Забарвлення природних видів досить різноманітна, а число колірних варіацій, отриманих селекціонерами, і того більше.
ареал проживання
Основним місцем проживання південноамериканських цихлид є річка Амазонка і її численні притоки. Віддають перевагу невеликим річки і протоки, що перетинають вологі тропічні ліси. Дно подібних водойм всипане великим шаром опалого рослинності, листям і плодами дерев, різноманітними корчами і гілками. Ця органіка постійно розкладається і виділяє в воду дубильні речовини, через це вона набуває кольору «міцного чаю».
Представники цихлид з Центральної Америки живуть в невеликих річках, а також в озерах і болотах. Найчастіше їх можна зустріти в місцях, де річки впадають в океан. Вода в таких місцях перемішується і стає частково солоної. Багато видів пристосувалися до існування в солонуватою воді. Американські цихліди живуть в різних водоймах: це можуть бути як спокійні заплави з густою рослинністю, так і бурхливі гірські потоки.
Види американських цихлид
Розглянемо основні популярні групи акваріумних цихлид:
Акар
Назва роду перекладається з латинської мови як «струмок». Ймовірно, риба отримала таке ім'я за приголомшливу перламутрову і бірюзову забарвлення мордочки і зябрових кришок, що нагадують відблиски біжить струмка в ясний сонячний день. У природі рибок можна зустріти в Перу, Колумбії і Бразилії. Живуть в медленнотекущих водоймах з великою кількістю рослинності і різноманітними укриттями.
Тіло велике, витягнуте в довжину, максимальний розмір в акваріумі - до 30 см. У багатьох видів спостерігається характерна опуклість на лобі. Губи товсті, хвостовий і спинний плавники подовжені. Забарвлення залежить від видової приналежності.
Акар швидко прив'язуються до власника, дізнаються його і іноді навіть дають себе погладити. Рибка велика і територіальна, тому для утримання знадобиться просторий акваріум. Ставлення до оточення з іншими рибками також залежить від конкретного виду.
бірюзова акара
Апістограми
Апістограми відносяться до так званим «карликовим» цихлидам. Розмір дорослих особин рідко досягає 8 см. Але незважаючи на свій розмір, ці цихліди, мабуть, одні з найяскравіших декоративних риб - справжня веселка в акваріумі. Додайте до цього їх миролюбний характер, товариськість з іншими видами, і стане зрозумілою величезна популярність цих рибок. Свою назву рід отримав за характерну темну горизонтальну лінію, що тягнеться через все тіло. Вона може бути цілісною, пунктирною, малопомітною або перетворюватися в візерунок, звідси пішла назва цієї американської цихліди: «apisto» можна перекласти як «непостійний», а «gramme» - «лінія».
Живуть в дрібних заводях і річках з повільною течією. Вода в таких водоймах багата дубильними речовинами і забарвлена в коричневий колір.
Для цих риб підійде акваріум від 50 л. Найкраще містити групою з переважанням самок. Необхідно створити зони з густою рослинністю і велика кількість укриттів. Прекрасно уживаються з мирними пропорційними видами.
Апистограмма Рамірез
Геофагуси
Живуть в тропічному поясі Південної Америки в басейнах річок Амазонка і Оріноко.
Назва роду походить від двох давньогрецьких слів: «geo» - земля і «phagos» - приймати їжу, харчуватися. Це сумарний спосіб харчування цих цікавих рибок. Цілий день вони проводять біля дна, набирають в рот порції піску і просівають їх в пошуках донних організмів.
Середній розмір риб - близько 20 см. Тіло масивне, голова велика з великим ротом. Для утримання необхідний акваріум від 500 літрів. Грунт обов'язково повинен бути піщаний, щоб рибки могли займатися звичним для них справою. Щодо миролюбні, але в стайках встановлюється жорстка ієрархія, іноді здатні забивати слабкіших родичів. У період нересту стають більш агресивними.
львиноголового геофагус
дискуси
Назва роду (Symphysodon) складається з двох грецьких слів symphysis - «зрослися» і odon - «зуб». Це пов'язано з особливістю розташування чотирьох крайніх зубів, що знаходяться на стику верхньої і нижньої щелеп один під іншим. Назва « дискус »(Diskus) з'явилося трохи пізніше. Цим словом в Стародавній Греції позначали плоский метальний снаряд для змагань. Тіло дискус має дискообразную форму і дуже сильно стисло з боків. Спинний і анальний плавники тягнутися від голови до хвоста. Забарвлення вкрай різноманітна і залежить від конкретного виду, але завжди ефектна. В акваріумі дискус може виростати до 25-30 см. Зустрічаються рибки в басейні річки Амазонка. Віддають перевагу м'якій і кислу воду, дуже чутливі до змісту продуктів азотистого обміну. Мінімальний обсяг для утримання - від 400 л.
Дискус
северум
За схожість форми тіла, яскраве забарвлення і аристократично поведінку северум часто називають помилковими дискусами. Але, на відміну від останніх, вони набагато менш вимогливі до умов утримання в акваріумі. Ці американські цихліди досить великі, можуть виростати до 25-30 см. В акваріумах містять як різні різновиди природних форм, так і селекційні породи. Мінімальний обсяг для утримання - 150 літрів на пару рибок. Воду краще м'яку і кислу. Теплолюбні, температуру необхідно підтримувати в діапазоні 25-27 ° С. Грунт найкраще використовувати піщаний, в акваріумі повинна бути достатня кількість укриттів. Погано сумісні з рослинами.
северум
скалярии
В англомовних країнах скалярій (Pterophyllum sp.) Називають «angelfish» - риби-ангели. Назва роду складається з двох грецьких слів «птерос» - крило і «філлум» - лист. Батьківщиною скалярій є Південна Америка. Рибка широко поширена в Амазонці і її притоках в Бразилії, Еквадорі і Перу. Скалярии воліють повільно поточні водойми. Тіло скалярій сплощене, з видовженими плавниками, за формою нагадує трикутник або півмісяць. Довжина тіла до 15 см, висота з плавниками може досягати 25-30 см. Для утримання більшості різновидів скалярій необхідний акваріум від 100 літрів на пару. В якості грунту використовується дрібна галька або крупний пісок, відповідний для вирощування живих рослин. Рекомендується створити зони з густою рослинністю. Скалярия - досить спокійна і миролюбна рибка, яка цілком підходить для утримання в загальному акваріумі.
Скалярия
ціхлазоми
Раніше багатьох цихлид, особливо з Центральної Америки, відносили до роду Ціхлазома (Cichlasoma). Сучасні систематики переглянули положення багатьох видів, перевели їх в інші таксони, і фактично такого роду вже не існує, але по старій пам'яті багато видів досі називаються ціхлазоми.
Живуть ці види на широкій території від США до Бразилії. Тіло у ціхлазом зазвичай потужне, сплощене з боків. Рот, як і очі, досить великі. Луска у риб дуже щільна, тому добре протистоїть патогенної мікрофлори і найпростішим.
За типом харчування ціхлазоми - хижаки. Утримувати подібних рибок з дрібними мирними видами небезпечно. Утворюють стійкі пари, властива яскраво виражена турбота про потомство. З живими рослинами уживаються погано, часто обривають або викопують.
Манагуанская ціхлазома
Наннакари
Симпатичні цихліди, популярні в середовищі акваріумістів. Природний ареал включає такі країни, як Венесуела, Колумбія, Болівія. Воліють тихі заводі з великою кількістю рослин.
Рибки середніх розмірів, самці в акваріумі зазвичай виростають до 8-10 см, самки набагато дрібніше - 4-6 см. Тіло витягнуте і стисло з боків. Забарвлення не відрізняється складністю, але привертає увагу. Тіло зеленувато-золоте, на кожній лусочці є невелике трикутне пляма коричневого кольору. Обриси очей червоні або жовтувато-червоні. Харчуються в природі хробаками і личинками комах.
Наннакари досить миролюбні риби, тому добре підходять для утримання з іншими пропорційними видами. Хоча під час нересту агресія посилюється.
Ікру відкладають на листя рослин або камені. Характерна турбота про потомство.
Наннакара Електрик Блю
Догляд та утримання
Велика кількість видів американських цихлид і широкий географічний розмах ареалу призводить до того, що умови для утримання рибок вкрай різноманітні.
Обсяг акваріума необхідно підбирати в залежності від розміру рибок і кількості планованих особин, він може становити від 30 до 500 л. і вище. В акваріумі необхідно забезпечити хорошу фільтрацію і аерацію. Для багатьох видів буде корисно створити ефект «чорний води» за допомогою кондиціонера Tetra ToruMin.
Все цихліди теплолюбні, комфортною температурою для утримання більшості видів буде 23-25 °. Дискуси вимагає нагріву води до 30-32 ° С. При більш низьких температурах риби будуть почувати себе некомфортно.
Астронотуси в акваріумі
Цихліди Південної Америки віддають перевагу м'якій і слабокислу воду. Наявність живої рослинності також позначиться позитивно, перш за все, для карликових видів. Великі представники можуть обкусивать і виривати рослини.
Загальною властивістю всіх цихлид є територіальність. Одні види виявляють її регулярно, інші тільки під час нересту. Тому дуже важливо забезпечити в акваріумі велика кількість природних укриттів, щоб слабші особини могли ховатися від нападу.
сумісність
Серед величезної кількості видів південноамериканських цихлид зустрічаються як цілком миролюбні особини, прекрасно підходять для змісту в загальному акваріумі, так і вкрай агресивні хижаки, яких буде краще утримувати окремо в видовому акваріумі.
До першої групи належать такі популярні рибки, як апістограмми, скалярии, дискуси. За винятком останніх, вони стануть прекрасними сусідами для інших спокійних видів риб. Сумісність дискус з іншими рибами обмежується особливими умовами утримання.
До другої групи належать великі вигляді з високим рівнем агресії, наприклад, астронотуси і Акар. Ці риби здатні вирости до 25-30 см. І якщо молодих особин запускають невеликими зграйками по 4-5 шт, то утримувати дорослих особин необхідно тільки парами. Підібрати когось, хто б не зазнавав нападів з боку цих великих ціхлових, дуже важко. Але якщо таке бажання все-таки з'явилося, то необхідно значно збільшити обсяг акваріума, влаштувати велику кількість укриттів і підбирати співмірні види.
Апістограми прекрасно уживаються з неону і іншими дрібними харацінових
Годування американських цихлид
Цихліди Південної Америки досить невибагливі в плані харчування. У природі природною їжею можуть служити черв'яки, молюски, личинки комах, планктон, інші види риб. В умовах акваріумного змісту зазвичай застосовується сухий корм або саморобні фарші (для великих хижаків). Варто відзначити, що останній спосіб не рекомендується, тому що самостійно збалансувати корм за всіма параметрами дуже складно. До того ж, використання таких видів м'яса, як яловичина, може привести до проблем з травленням, оскільки не засвоюється рибами повинні чином. Компанія Tetra пропонує широку лінійку сухих високоякісних кормів, повністю задовольняють харчові потреби цихлид:
- Tetra Cichlid - базові корми для цихлид. Випускаються у формі пластівців, гранул різних розмірів, плаваючих паличок і ін. Можна без зусиль підібрати корм під розмір кожного виду.
- Tetra Cichlid Colour - корми, що містять природні підсилювачі кольору червоних, жовтих і оранжевих відтінків. Дозволяє збільшити інтенсивність забарвлення яскравих видів риб.
- Tetra Discus - корм, розроблений з урахуванням харчової специфіки дискус. Добре підходить також для годування інших дрібних цихлид.
Розмноження та розведення
Розмноження більшості видів південноамериканських цихлид не викликає труднощів. Найчастіше може відбувається спонтанний нерест навіть в загальному акваріумі.
Статевий диморфізм виражений не у всіх видів, зовні відрізнити самця від самки важко. Статева зрілість у більшості видів настає у віці близько року. При розведенні створюється окремий нерестовий акваріум, в якому потрібно створити необхідні умови. У разі, якщо розлучаються види, які віддають перевагу відкладати ікру на рослини, буде корисно помістити в акваріум кущ ехінодорусу або інше Твердолисті рослина. Деякі види нерестяться в попередньо викопаній ямці під захистом якого-небудь укриття.
Всі види цихлид Південної Америки характеризуються яскраво вираженою турботою про потомство. Спершу обома батьками охороняється ікра, над нею за рахунок руху грудних плавників створюється постійний струм води. Загиблі ікринки видаляються. Після вилуплення мальків самець і самка охороняють потомство від поїдання іншими рибами.
Дискус з мальками
